Стівен Беннон. Останній лицар Америки

Стівен Беннон

Бізнесмен, банкір, режисер, сценарист, офіцер. Людина, яка без перебільшення зробила Дональда Трампа президентом. Сірий кардинал Білого Дому. Натхненник і головний ідеолог альт-райтівського руху. Стівен «Стів» Беннон.

Біографія Беннона — гідна справжнього правого політика. Народився в родині простих побожних роботяг. Отримав блискучу освіту. Дві ступені магістра. Першу — в Джортаунському університеті. Другу з відзнакою в найелітнішому навчальному закладі країни — Гарварді.

Після отримання освіти Беннон відправляється на Близький Схід і протягом семи років служить американському прапору у складі Військово-морських сил. Стівен Беннон — це справжній мілітарист. Кажуть, що його улюблені книги — це «Мистецтво війни» та «Бхагават-Гіта». Він знається на усіх війнах світу, починаючи від Древньої Греції та Риму. Навіть пароль на його комп’ютері одного часу був «Спарта». А одна з його дочок вивчилась на військового та служить зараз в Іраку, чим Стів дуже пишається.

Після служби він деякий час працює банкіром, поки з декількома своїми колегами не створює власний банк — Bannon & Co. Банк спеціалізується на інвестиціях у медіа та кіновиробництво. Це ще одна з визначних особливостей Беннона. Він ніколи не обмежував рід своєї діяльності до однієї галузі. Спробувавши себе у банківській справі, Стів, не вагаючись, продає бізнес і з головою поринає у Голівуд.

Беннон каже, що був повністю аполітичним до моменту своєї участі у операції в Іраку«Орлиний кіготь», яка закінчилась для американців повним провалом. З того часу Беннон стає рішучім прихильником Рональда Рейгана — ікони правого крила американської політики. Вже в Голівуді, щоб увіковічнити свого кумира, Беннон створює фільм «In the Face of Evil», де зображує президентство Рейгана як «хрестовий похід проти найтиранічниших та садистських політичних систем». Фільм набуває певного успіху та Стівена знайомлять з Ендрю Брайтбартом (засновником консервативного сайту Breitbart News), котрий пізніше описує Беннона як «Лені Ріфеншталь від Руху чаювання».

Кінематографічна діяльність Беннона — окрема тема. Він створив цілу купу фільмів, які критикують лівий політичний істеблішмент, що було справжнім бунтом на ліберальному кораблі Голівуду. Як приклад, у 2007 він написав восьмисторінковий сценарій для документального фільму «Destroying the Great Satan: The Rise of Islamic Facism in America», де звинувачує американські ЗМІ, уряд та єврейські комуни у захисті радикального ісламу.

У 2012 році помирає Ендрю Брайтбарт. Та Беннон, що на той час вже входив до ради директорів Breitbart News, стає головою ресурсу. Під його керівництвом сайт значно додає націоналістичних ноток у свою риторику. Ліберальні медіа починають верещати, що Breitbart — расистський, сексистський, антисемітський, антиісламський, гомофобський (та ще купа -ський, притаманних гідним чоловікам) портал. Між тим, Breitbart консолідує навколо себе усіх правих та ультраправих США. Від мирних неоконсерваторів до відвертих націонал-соціалістів.

Темрява — це круто. Дік Чейні, Дарт Вейдер, Сатана. Це сила. Це тільки допомагає нам, коли вони помиляються. Коли вони не бачуть, хто ми такі та що ми робимо.

Саме за часів Беннона прихильником Breitbart News стає Дональд Трамп. До того вони з Бенноном часто перетиналися на різних консервативних заходах. Починаючи з 2014 Трамп також стає частим гостем на радіо-шоу Breitbart, а вже у 2016 — в розпал президентської компанії — офіційно запрошує Беннона до своєї команди.

Епопея під назвою «Американські вибори 2016» гідна окремої статті. Але що можемо сказати з впевненістю: успіх Дональда Трампа — цілком і повністю успіх Стівена Беннона. Саме прогресивні рішення (які, здавалося б, неочікувані від консерватора), а саме: ставка на інтернет, мемчики та знущання над опонентами у твіттері, — забезпечили Трампу перемогу на 88%. Решта — популізм та харизма самого кандидата.

Різні медіа експерти писали у своїх блогах, що Трамп просто заграє з нацистами-фашистами, а насправді він глибоко толерантна та ліберальна людина. Що ж, це твердження було спростовано, як тільки Трамп оголосив, хто буде його першим радником та головним стратегом — Стівен Беннон.

003_2

Для політичного істеблішменту це призначення було рівнозначним піднесенню над Білим домом прапора зі свастикою. Зразу же ліберальні медіа розкопали купу «компромату» десятирічної давнини. Наприклад, звинувачення в антисемітизмі від колишньої дружини Беннона. Мовляв, той не хотів віддавати їх доньку у престижну школу, тому що там вчились євреї. Але ліберали стають беззбройними, коли людина стійка та відверта у своїх поглядах. А саме таким є Стівен Беннон. Щоб в цьому переконатись, достатньо почитати самі лише заголовки на Breitbar: «Чи робить фемінізм жінок непривабливими?»; «Політична коректність захищає мусульманську культуру зґвалтування». То ж, як бачите, йому глибоко начхати на хибні правила у гнилому американському суспільстві.

Засоби масової інформації повинні бути принижені, тримати свого рота закритим і просто слухати. Я хочу, щоб це було процитовано: ЗМІ є опозиційною партією. Вони не розуміють цю країну. Вони до сих пір не второпали, чому Дональд Трамп є президентом Сполучених Штатів.

Водночас Беннона називають «адекватнішою версією Трампа». У тому ключі, що Беннон не галасливий епатажний популіст, як нинішній президент США, а досить холодний та розважливий стратег, що личить людині на його посаді та правій людині загалом.

Сам Беннон ще улітку 2016 заявляв, що Трамп — лише інструмент для досягнення їх цілей. «Їх» — це, певно, стосується альт-райтів. Тут слушно буде зробити зауваження, що альт-райти, насправді, не дуже любили Трампа за часів виборів. Мовляв, вони голосують за нього лише тому, що він менше зло, ніж Гілларі. Та він цілком та повністю втратив їх симпатії, коли не виконав більшість своїх передвиборчих обіцянок, як-то стіна на кордоні з Мексикою чи депортація 800 тисяч нелегалів. Для справедливості зауважимо, що ліволіберальний істеблішмент все ще залишається пануючим як в американському суспільстві, так і в політикумі, та усіма силами ставить правим палки в колеса.

В серпні 2017 року сталися протести у Шарлотсвіллі, на фоні яких Беннон пішов у відставку. Хоча сам він заявив, що через ці протести він навпаки відклав своє звільнення, а так воно було заплановане ще два тижня тому, коли головою адміністрації Трампа став генерал Келлі, який люто та відверто ненавидить Беннона. Це можна було б оголосити як остаточну перемогу лівих у Білому домі та розчарування правих у Трампі, якщо б не це інтерв’ю Беннона для Bloomberg:

Щоб не було ніякої плутанини, дозвольте прояснити ситуацію: я залишаю Білий дім та йду воювати за Трампа, а не проти нього — воювати з його противниками на Капітолійському пагорбі, у ЗМІ та у корпоративній Америці.

Що це значить: «многоходовочка» від Трампа чи чергове баламуття від Беннона — покаже час. Але ясно одне: Стівен Беннон ще дасть про себе знати. Зараз він повернувся на посаду головного редактора Breitbart та продовжує підпалювати сраки ліберастам всіх мастей своєю «нетолерантністю».

Беннон вважає, що Америка повинна повернутися до традиційних моральних засад та «християнських цінностей». Головним майбутнім конфліктом нашого століття вважає зіткнення білої цивілізації з ісламськими ордами. Його як ревного католика дуже не задовольняє стан справ у Ватикані, де папа Франциск — відомий мийник ніг негрів — здійснює ліволіберальну диктатуру та звільнює усіх консервативних церковників.

То ж хто такий Стівен Беннон? Відповідаємо. Мілітарист, для якого війна — це поезія. Християнин, для якого Слово Боже — це щит і меч проти мусульманських дикунів. Консерватор, що дав життя трьом чудовим дівчинкам. Гідний чоловік, що розбагатів завдяки власному таланту та впертості. Та патріот, що сповна віддав борг Батьківщині.

Одним словом: лицар. Останній лицар Америки.

Автор: Платон Павленко

-8446-11e7-a96c-24e6c6e68b13