Смерть Самурая

72-річний хорватський генерал Слободан Пральяк випив отруту у залі суду, почувши вирок Гаагського трибуналу.

Пральяка звинуватили у військових злочинах, які він нібито здійснював, коли захищав християнське хорватське населення від мусульман-боснійців (які, між іншим, підтримувалися терористами з Аль-Каїди) під час Боснійської війни.

Слободан Пральяк мав три вищі освіти. Працював інженером, потім — викладачем соціології та філософії. У 70-80-тих роках зрежисував декілька телефільмів. У 1991 році пішов добровольцем у Збройні сили Хорватії. Сформував частину з діячів мистецтва та інтелектуалів. Незважаючи на відсутність військової освіти, успішно утримував позиції проти технічно краще забезпечених противників. Завдяки своїм талантам дослужився до звання генерал-майора та став одним з 14 членів Хорватської ради оборони.

Але надалі Пральяка звинуватили у тому, що 9 листопада 1993 року він нібито наказав підірвати у Мостарі (місті, де жили боснійці) Старий міст, що, на думку Міжнародної комісії щодо колишньої Югославії, «спричинило непропорційний збиток мусульманському цивільному населенню». Пральяк спростовував це звинувачення, аргументуючи це тим, що у той день він вже був відсторонений від командування, а міст був підірваний з іншого берегу Армією Республіки Боснії і Герцеговини. До того ж, відомо, що перед цим Пральяк наказував пропустити до Мостару гуманітарний конвой.

У 2013 році Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії засудив Пральяка на 20 років ув’язнення. Ще раз. Міжнародний трибунал звинуватив хорватського генерала на території Хорватії в захисті хорватського населення. Вам не здається, що тут є деякі проблеми з логікою?

Пральяк подав апеляцію, але її було відхилено на судовому засіданні 29 листопада 2017 року. Засідання було зупинено після того, як генерал прийняв отруту. Пральяка відвезли у лікарню, але офіцер не збирався, щоб його повертали з того світу. Тому пішов впевнено та назавжди.

Повторюємо, генералу було 72 роки. Можна припустити, що він міг би дожити до свого визволення. Але, так вже склалося, ще є у цьому світі люди, які знають, що таке честь.

У середньовічній Японії самураї здійснювали ритуальне вбивство сеппуку (або харакірі), якщо була порушена їхня честь. Тим самим вони демонстрували свою мужність та безстрашність перед обличчям смерті. Як написав Герман Герінг у передсмертній записці: «Райхсмаршалів не вішають. Вони уходять самі».

Так і генерал Пральяк пішов сам, не ставши сидіти у в’язниці за те, що захищав свій народ.

«Пральяк не злочинець. Я відкидаю ваш вердикт» — такими були останні слова генерала.

Павленко Платон

Слободан Пральяк