Український літопис: Cтворення «Карпатської Січі»

Карпатська Січ

У цей день — 9 листопада 1938 року — у місті Хуст, що на Закарпатті, була створена напіввійськова організація «Карпатська Січ».

Організація проводила військові та політичні вишколи, частина січовиків виконувала обов’язки поліції та прикордонників. Січовики також організували пропагандистську роботу серед місцевого населення. Видавався тижневик «Наступ».

Серед офіцерів Карпатської Січі були вихідці з Галичини. Зокрема, Роман Шухевич, що тоді користувався псевдо «Борис Щука». В обов’язки Щуки входило постачати Січ кадрами, фінансами та організовувати зв’язок.

Коли Карпатська Україна оголосила незалежність, Січ була визнана її національною армією.

Окрім самої «Карпатської Січі» була також Жіноча Січ. Це був такий собі «Союз німецьких дівчат» на український манер. Жінки проводили художні вечори, поширювали літературу, допомагали бідним родинам. У Хусті були організовані курси, де дівчат навчали географії та історії України, писемності, літературної української мови. В організації повчали шанувати материнство, виховувати дітей. Січовички також багато займалися фізкультурою та стройовою підготовкою. Справжнє праве суспільство, чи не так?

Після оголошення самостійності Карпатської України «Карпатська Січ» стала її національною армією.

В ніч з 13 на 14 березня чехо-словацький генерал Прхала дав наказ чеському війську роззброїти січовиків та ліквідувати їх. Вночі чехи напали на розташування Січі у Хусті. Січовики, що були дуже погано озброєні, боролися аж до 10 ранку, поки прем’єр Волошин не наказав їм скласти зброю. У тому бою загинуло 108 українців.

Після обіду стало відомо про оголошення незалежності Словаччини та чеські війська почали готуватися до виступу з Хуста. Цього ж дня на територію Карпатської України вдерлися мадяри. Вранці 15 березня вони розпочали загальний наступ у трьох напрямках. Але біда не приходить одна: ще 250 польських диверсантів перейшли кордон в Торуні. Але тамтешній гарнізон як раз роззброїв відступаюче чеське військо (тільки українці у кількості 25 чоловік вміють роззброювати війська), отож легко викинув поляків за межі Карпатської України.

Та протидіяти угорському війську нечисленні погано озброєні січовики не були спроможні. 18 березня останні захисники Карпатської України припинили опір. Мадярський військовий штаб прийняв рішення провести ряд операцій по зачищенню Карпатської України від «чужих елементів». «Чужі елементи» виводили до мадярсько-польського кордону і там передавали ляхам.

18 березня 1939 року на сході сонця близько 600 полонених січовиків було розстріляно.

Хто жив тоді в Карпатській Україні, той до смерти буде пам’ятати ці величні походи з українськими прапорами, українською піснею, цей вияв життя української душі на вільній українській землі.

В. Бірчак. «Карпатська Україна. Спогади і переживання»

Вояки Карпатської Січі перед боєм на Красному полі